ВИРІШЕННЯ

Ми побачили, що наша проблема насправді була потрійною: фізичною, емоційною і духовною, тому зцілювати потрібно було всі три.

Вирішальна зміна у нашому ставленні розпочалась тоді, коли ми визнали, що ми були безсилими, що наша звичка наразі здобула над нами повну перемогу*. Ми приходили на зібрання та відмовились від своєї звички. Для декого це означало відмовитись від сексу з собою чи іншими, а також включало вже не втягуватись у стосунки. Для інших це також означало “просохнути” і не мати сексу з подружнім партнером на певний час, щоб видужувати від хтивості.

Для нас справжнім відкриттям стало те, що ми могли зупинитися, і що ми не помремо від того, що не будемо підгодовувати наш голод, що секс дійсно не обов’язковий. Так ми здобули надію на перемогу, і ми почали відчувати себе живими. Це заохотило нас продовжувати, і ми чимраз більше віддалялись від одержимості сексом і самими собою, яка ізолювала нас, і йшли далі назустріч Богові та ближнім.

Все це лякало нас. Ми не могли бачити стежки попереду, ми лише знали, що інші вже пройшли цим шляхом. Кожен новий крок капітуляції відчувався як крок до краю бездонної прірви, але ми робили цей крок. І, замість того, щоб вбити нас, капітуляція вбила одержимість! Ми вийшли на світло, на справді новий життєвий шлях.

Товариство дало нам підтримку і нагляд, щоб застерегти нас від відчаю; воно стало безпечною гаванню, де ми зрештою могли зустрітись з самими собою. Замість того, щоб покривати наші почуття нав’язливим сексом, ми почали розкривати корені нашої духовної порожнечі та голоду. Ось так почалось зцілення.

Оскільки ми зустрілися зі своїми вадами, ми здобули готовність до змін; і відмова від цих дефектів розбила їх владу над нами. Нам стало більш комфортно бути з собою та іншими людьми — вперше без нашого “наркотика”.

Пробачаючи тих, хто зашкодив нам, і не завдаючи шкоди іншим, ми намагались виправити те, що ми робили неправильно. І, з кожним відшкодуванням шкоди, більше ніж жахливий тягар вини спадав з наших плечей, доки ми не змогли підвести свої голови, подивитися світу в очі, і залишитися стояти далі, як вільні люди.

Ми почали практикувати позитивну тверезість, виявляючи любов у вчинках, щоб покращити стосунки з іншими. Ми навчались віддавати; і міра того, що ми віддавали, була мірою того, що ми отримували. Ми знаходили те, чого наші замінники ніколи не могли нам дати. Ми мали справжній Зв’язок. Ми були вдома.

Если вы увидели ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Scroll Up

НАШ САЙТ ТОЛЬКО ДЛЯ СОВЕРШЕННОЛЕТНИХ. Відхилити

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: